Рада суддів України роз'яснила деякі питання щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів

Під час засідання Ради суддів України, що відбулося 07 вересня 2017 року, було прийнято рішення №46, яким роз'яснено деякі питання щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів. Роз'яснення базувалися на питаннях, з якими до Ради суддів України зверталися судді.

Відтак, заслухавши та обговоривши інформацію голови Ради суддів України Валентини Сімоненко про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів, відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", статей 1, 28, 35 Закону України "Про запобігання корупції", Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 14.07.2016 №2, Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 №2, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів України вирішила, що:

1. Видання головою суду наказів відносно себе про грошові виплати, право та розмір яких чітко встановлені Законом України "Про судоустрій і статус суддів", про відпустки відповідно до законодавства про відпустки не створює конфлікт інтересів.

2. Наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України "Про запобігання корупції".

3. Порушення суддею вимог щодо несумісності, визначених статтею 54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", не відноситься до питань конфлікту інтересів і не належить до компетенції Ради суддів України.

4. Наявність у працівника установи, підприємства, учбового закладу тощо статусу члена науково-консультативної ради відповідного суду не створює у суддів цього суду конфлікту інтересів у розгляді справ за участю цієї установи, підприємства, учбового закладу тощо у зв’язку з відсутністю приватного інтересу.

5. Наявність у судді або членів його сім’ї будь-якої кількості акцій господарського товариства, яке є одним з учасників судової справи, що знаходиться у провадженні судді, створює конфлікт інтересів та потребує врегулювання шляхом повідомлення учасників судового засідання про наявність цих обставин та вирішення питання про відвід або самовідвід відповідно до процесуальних кодексів України. За відсутності заявленого відводу конфлікт інтересів вважається врегульованим.

6. Порушення правил відводу або самовідводу може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 106 Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Складання уповноваженими державними органами протоколів про притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення правил відводу або самовідводу у зв’язку з конфліктом інтересів у розгляді певних справ містить ознаки втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

7. У членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у розгляді питань, віднесених до повноважень названого органу, конфлікт інтересів виникає лише за умови наявності приватного інтересу під час розгляду певного питання порядку денного засідання Комісії.

У разі виникнення конфлікту інтересів член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинен заявити самовідвід відповідно до положень статті 100 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та/або усунутись від виконання певних завдань і від участі в обговоренні певних питань відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про запобігання корупції".

Джерело